Наша Європа
Частина 3 (Хорватія, Словенія, Австрія, Словаччина, Польща, Україна)
З Малого Стона ми рухалися на північ. Гірськими (не біля моря дорогами до міста Сень). З них - одна третя, мабуть, ще добудовується, особливо - частина від Спліта на південь). А в місті Сень ми виїхали до моря і далі вже їхали в бік Істрії. Істрія дуже популярна в українців і росіян, але нам не сподобалось зовсім. Клімат помірний, не така спека по вечорах і зранку, але ми дійшли висновку, що це місце для людей, які "поставили на ноги дітей, чогось досягли в житті, і приїхали, будучи пенсіонерами (по віку) відпочити, погуляти, посидіти під соснами..." (Перша частина, друга частина)
|
|
Детальніше...
|
Наша Європа
Частина 1 (Польща, Чехія, Австрія, Словенія)
Дорога була довгою, і, що найважче - невідомою нам. Вперше ми їхали власним транспортом в Європу. Польща, Чехія, Австрія, Словенія, Хорватія. Хорватія, Словенія, Австрія, Словаччина, Польща. Так це виглядало в кінцевому результаті. А, ще забув додати 15 кілометрів Боснії і Герцоговини. Виїжджали ми зі Львова, і недалеко від кордону я зробив першу "дурість" - заправив повний бак ще українського бензину. Вже наступного дня я зрозумів свою помилку.
|
|
Детальніше...
|
Дзвони Лемківщини-2011
В урочищі Бичова міста Монастириська відбудеться ХІІІ Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини». Цьогоріч на фесті очікують до 10 тис.гостей з України та з-за кордону. На території урочища планують спорудити містечко, де кожен район області та місто Тернопіль мали б свій будиночок, у якому можна проводити виставкові чи презентаційні заходи. Наявність такого містечка створить умови для використання фестивальної місцини упродовж всього року, незалежно від сезону чи погодних умов.
|
|
Детальніше...
|
Борис Ґудзяк – Кожному з нас дано дивитись у вічі свого страху
Тарас Возняк, головний редактор культурологічного часопису Ї, опублікував у своєму блозі на «Українській правді» короткий виклад лекції отця Бориса Гудзяка, яка була прочитана 10 лютого у Львівському університеті імені Івана Франка в рамках «Університетських діалогів».
Нещодавно отець Борис Ґудзяк – ректор Українського католицького університету, що у Львові, прочитав у Львівському національному університеті імені Івана Франка, як на мене, програмну для наших часів лекцію – лекцію, що стосувалася страху.
|
|
Детальніше...
|
|
Наша Європа. Частина 2 (Хорватія)
Хорватія. Так, було цікаво і класно, але, це вже не Словенія. Ні, це ЩЕ не Словенія. Режим безвізовий, кордон проїхали за кілька хвилин. Що вразило, як потім виясниться - неприємно і відчутно для гаманця - платні дороги. При в'їзді на кожну таку береш квиточок, при виїзді його віддаєш, і сплачуєш необхідну суму. Детально обліку ми не вели, але за простими підрахунками, на це в нас пішло не менше 120 євро (порівняти Словенію, для прикладу: 15 євро на тиждень або 30 євро на місяць). В самій Хорватії ми були днів 9-10, мабуть.
|
|
Детальніше...
|
Ліна Костенко: Равнєніє на трибуну
І все-таки парад потрібен. Державне свято, 20-ліття Незалежності, як же без параду? Це ж фактично перша така урочиста дата — повноліття молодої держави. Люди повинні побачити її честь і славу, її оборонну міць, її провідників і достойників, відчути ритм карбованих кроків у самому серці столиці. Досі ж так і було, а на ювілей не буде?!
|
|
Детальніше...
|
Олександр Денисенко: Споглядаючи Патріарха Кирила.
Харків, так звану "пєрвую століцу", який вірніше назвати московськими воротами, останнім часом залюбили московські гуманітарії. Спочатку в штатському – Медведєв, Затулін, Марков... А тепер – і в рясах. Дійсно, часи, а відповідно й тактика, змінюються: раніше йшло військо, а за ним священництво, сьогодні – навпаки. І це правильно: змінивши світогляд аборигенів, провівши потужну агітпідготовку – і військо не потрібне буде. Самі проситимуться під "десницю височайшу".
|
|
Детальніше...
|
Різдво в Карпатах
Ну ось, ми повернулися з Карпат. Зі справжніх Карпат - не зі зрусифікованих Яремча чи Ворохти, не з "набитих київськими і донецькими" Микуличина чи Татарова. Ми повернулися з тих Карпат (насправді, зовсім близько до Ворохти), де гордо носять ім'я гуцул, де бережуть пам'ять про минуле, де ще живі давні традиції, обряди, де вчать дітей того, чого самих колись батьки навчили, де живуть і будуть жити - незважаючи нінащо - чи то прихід до влади манкуртів і яничарів, чи то кінець світу...
|
|
Детальніше...
|
|
